Побутує думка, що спочатку Ольвіївська держава мала аристократичну форму правління. Про це свідчить наявність тут осіб, яких можна вважати аристократами за їхнім становищем. Це вже згаданий Анаксагор; Археанакс, який присвятив богові статую; Афіномандр; Тихон – син Гекатокла, який зробив багаті пожертви для ольвійського теменосу.
Навіть у ці ранні часи багато ольвіополітів володіли писемністю, були знайомі з грецькою літературою, мистецтвом. Це засвідчують епіграфічні пам’ятки різних типів, знайдені у в Нижньому Побужжі. Багато знайдено під час розкопок й інших пам’яток писемності – графіті – на посудинах, а також на виробах із кістки та металу. Чи не більшість із них є присвятами різним божествам : вони містять імена богів або окремі літери цих імен. Тут згадуються Апполон, Ахілл, Зевс, Афіна, Гермес, Афродіта та ін.
Упродовж V ст. до Н.Х. торгівля з Грецією здійснювалася в старих напрямах де переважав обмін Хіосом, Самосом, Лесбосом, Клазоменою, Родосом. Із Самосу імпортували олію, смугастий посуд, теракоту, скульптуру, архітектурні деталі. З Клазомени – у певній кількості вино та розписний посуд. З Родосу імпортувався розмальований посуд. На початку іонійські міста втрачають свої позиції у зв’язку з поразкою Іонійського повстання та розгромом Малої Азії. Активізується діяльність Аттіки, особливо Афін. Переважно масу товарів становив парадний посуд. Також знаходять теракоту, ювелірні вироби, скульптуру, зброю. У ІV ст. до Н.Х. поліпшуеться торговля з Афінами, в ОльвіЇ знайдено п’єдестал для статуї з ім’ям відомого афінського скульптора Параксителя. Послаблюється контакти з іонійськими центрами. Крім Хіосу продовжується торговля з Родосом (тепер імпортом було вино). Особливо тісними були зв’язки з Фасосом – чи найбільшим центром виноторговлі класичної та ранньоеліністичної Греції. Продукція, що йшла з Ольвії : зерно (Ольвія – за свідченням Геродота – посередник між скіфами-орачами і материковою Грецією).
Ольвія також активно торгувала з варварами. Характер знахідок і відсутність монет свідчили про те, що в торговлі з місцевим населенням переважав натуральний обмін. Греки одержували за свої вироби переважно продукти сільського господарства та промислів. Найбільш активні торгівельні стосунки припадають на V ст. до Н.Х. при чому спостерігається значне розширення експорту до осілих племен лісостепу. Сюди вивозили амфори, чорнолаковий посуд, прикраси, зброю. У богатих курганних похованнях золоті та срібні прикраси, предмети озброєння, вино в амфорах парадний посуд. Таким чином між Ольвією та скіфами у V ст. до Н.Х. налагоджуються тісні торгівельні стосунки. Посилення відбувається в першій половині V ст. до Н.Х. адже од цього часу Ольвія вже створила економічний потенціал, який дозволив їй почати активний обмін зі скифами, як привізною так і своєю продукцією. У V ст. до Н.Х. Ольвія була великим полісом який вів активну торгівлю з полісами Егейського, Середземного та Чорного морей.
БОСПОР ПОНТІЙСЬКИЙ
Перше грецьке поселення в Північно-Східному Причорномор’ї яке поглинуло море, заснували вихідці з міста Клазомени, що в Малій Азії, наприкінці VІІ ст. до Н.Х. поблизу міста Таганрог. Недоброзичливість і небажання варварів налагоджувати торгівельні відносини, певно, через брак власних товарів спричинили розселення греків через 20-30 років після заснування Таганрогського поселення. Було обрано найбезпечніше та найвигідніше місце для заснування у 580-570 рр. Першого поліса, яким став Пантікапей. Крім джерел питної води і родючої землі, зручної гавані та сировини для будівельних робіт і ремесел, бралася до уваги безпека поселення. Пантікапей містився на найвищій точці Керченського півострова – горі Мітрідат, звідкіля було добре видно навколишні землі і море. Синхронно з цими полісом, але не пізніше другої чверті VІ ст. до Н.Х., на відносно невеликих відстанях один від одного виникли ще кілька полісів : Німфей, Тірітака, Гермонасса та Кепій. Лідером масової колонізації був Мілет. Але деякі міста були засновані вихідцями з інших полісів. Так Фанагорія була заснована мешканцями іонійського міста Теоса, які, за Геродотом, залишили його після захоплення персами. Полісна система стала основною формою політичної, соціально-економічної та релігійно-культурної організації греків на Боспорі. До свого переселення вони не знали іншої державної структури. Поліс становив невідривну частину їхнього світогляду і свідомого розуміння власної діяльності в колективі куди входили тільки вільні громадяни – чоловіки.